Аналіз ситуації в Україні показує, що сушка зерна здійснюється, в основному, на великих елеваторах, де встановлені сушарки з продуктивністю 500-1500 т / добу і більше (по кукурудзі), або окремими фермерами, які мають у своєму господарстві одну невелику зерносушарку.
У той самий час, в Західній Європі, де фермери не можуть похвалитися великими земельними угіддями, спостерігаються численні факти використання зернових комплексів із двома або більше зерносушарками середньої продуктивності, що встановлені поруч. Також було відмічено, що у європейських фермерів популярністю користуються прямокутні силоси для зберігання зерна. Нижче ми наводимо деякі фотографії для роздумів.
Чому вони так роблять? Чи не є це тією самою «золотою серединою», яка допомагає європейським фермерам вести гідне існування?
Чи буває у вас таке:
СИТУАЦІЯ 1. Треба сушити зерно різного класу, різної вологості. Ви ще не досушили соняшник, а вже треба сушити кукурудзу. Що робити, якщо сушарка одна?ДВІ зерносушарки - реальний вихід з ситуації, що склалася.
СИТУАЦІЯ 3. Грошей на велику сушарку катастрофічно не вистачає. А сушити зерно треба.
Західноєвропейські фермери купують одну невелику сушарку, а потім, з появою прибутку, докуповують другу ...
...а якщо треба, то і четверту.
Тепер подивимося, як в Європі зберігають зерно. Невеликі фермерські господарства воліють ставити прямокутні силоси. На фото міні-елеватор, вид спереду ...
Переваги тут очевидні: займають набагато менше місця, дозволяють зберігати зерно різних культур і різної якості (погодьтеся, адже не хочеться зсипати в один силос велике чисте зерно з одного поля, і дрібне, поточене шкідниками, зерно з іншого поля). На фото - зерно можна вивантажити в машину з будь-якого силосу.
Більш великі фермери встановлюють сушарки і прямокутні силоси таким чином.
Зазвичай такі зерносховища ховають під дах. Ні дощів, ні вітрів в цьому випадку вони не бояться. Результат - бездоганне зберігання зерна, а саме зерносховище стоїть багато-багато років.
Детальніше: зерносушарки Раваро